- здиво
- —————————————————————————————зди́воприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
здиво — ва, с. Пт. Диво, дивно. То здиво, як ся удав ярец … Словник лемківскої говірки
здивований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здивованість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
здивовання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здивовано — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови